Голосні — це сили серця
Голосні — це сили спокою, сили серця. Там, де панують неспокій і хаос, вони наводять лад, надають форму, вказують на суть. Насправді вони не мають зовнішнього руху. Їхній принцип — випромінювання, перебування, зразок для наслідування. Вони діють як невидимі магнітні поля, які структурують простір і навіть надають підтримку, коли зовнішні опори зникають.
На картині Джованні Донато да Монторфано в жестах чотирьох ангелів (зліва направо) можна розгледіти жести, що позначають голосні «У», «Е», «А» та «О». Кожен із чотирьох ангелів, що зібралися навколо розп’ятого Христа, своїм жестом уособлює певну якість душі. Марія Магдалина, що притиснулася до підніжжя хреста, та відкритий жест Христа разом виражають центральний аспект жесту «Я».
За 450 років до появи евритмії основні евритмічні жести всіх п’яти голосних алфавіту вже були зображені на цій картині, розташованій на південній стіні трапезної домініканського монастиря Санта-Марія-делле-Граціє в Мілані. Розглядаючи окремі голосні, я спробую інтерпретувати живописне втілення цих п’яти жестів і співвіднести їх із подіями Розп’яття.